Люди-скарбниці
Мені подобається думати, що всі люди, яких я зустрічаю на своєму шляху, є справжніми скарбницями.
Скарби всередині людей — це їх знання. Майже кожна людина вміє робити щось краще за мене, і майже у кожної людини можна навчитися чомусь хорошому. І якщо уважно дивитись навколо, обовʼязково знайдеш щось дорогоцінне. Найбільше значення тут має зацікавленість.
Багато скарбів заховано у скринях. Ключі від цих скринь — запитання. Буває, висить хитрий замок, а в тебе є ключ. Ти готовий наважитись відкрити, знаєш що запитати, і… луск! Замок відкрився, і все блищить. Дивовижне відчуття.
Є дуже дорогі скарби. Знаходити їх складніше. Вони нерідко бувають заховані на далекому острові, вкриті товстим шаром пилу, і можуть просто так не даватися. Все як у пригодницьких книгах і кіно.
А ще буває так, що не йде. Можна витратити багато сил, а воно не відкривається. Або щось знайшов, і скарби ці хоч і визнані світом скарбами, але тобі не подобаються. Це нормально, і цим цікавий світ.
Скарби мало знайти, їх треба ще унести з собою. Мої торби — це моя зацікавленість. А міцність цих торб — моє уміння слухати. Що не почув, то розсипалось, загубилось. Я втратив багато скарбів, і можу сказати впевнено: варто пильнувати про міцність своїх торб.
Чудова особливість скарбниць: щойно хтось візьме якусь цінність, вона одразу ж відновиться. Не зникне у свого власника, дасть можливість знайти її комусь іще.
Деякі люди знають, що вони мають у собі скарби, і охоче ними діляться. Такі люди знаходять найцінніше в собі, шліфують і глянцюють, а потім дарують світові. Цінуй таких людей.
Бажаю тобі знаходити дивовижні скарби! І мати не менш дивовижні скарби всередині себе.
